рокайль
РОКАЙЛЬ, невідм., ж. Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з'єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин. Художньому стилю будь-якої епохи притаманне своє трактування художніх творів. Наприклад, чіткістю, прямолінійністю форм відзначався ампір; закрутки-рокайлі були основою форм і декору стилю рококо (Наука.., 3, 1968, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рокайль | рокайль |
Родовий | рокайль | рокайль |
Давальний | рокайль | рокайль |
Знахідний | рокайль | рокайль |
Орудний | рокайль | рокайль |
Місцевий | на/у рокайль | на/у рокайль |
Кличний | рокайль | рокайль |