річечка
РІЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ріка 1 і річка. На десять верстов од берега Дніпра йдуть такі гори і спускаються круто в долину, кудою тече річечка Расава (Н.-Лев., VI, 1956, 387); Першими скресають великі ріки, за ними - менші й аж потім - річечки (Мушк., День.., 1967, 29); Дорога простяглась поміж болотами, між ріками та річечками (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 67); - І річечка недалечка петляє, і лісових ягід досхочу, і тетерюків сила-силенна. А в річечці, глянь, рибка виграє... (Донч., II, 1956, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | річечка | річечки |
Родовий | річечки | річечок |
Давальний | річечці | річечкам |
Знахідний | річечку | річечки |
Орудний | річечкою | річечками |
Місцевий | на/у річечці | на/у річечках |
Кличний | річечко | річечки |