ідальго
ІДАЛЬГО, невідм., ч., іст. Іспанський шляхтич, дворянин, кабальєро.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідальго | ідальго |
Родовий | ідальго | ідальго |
Давальний | ідальго | ідальго |
Знахідний | ідальго | ідальго |
Орудний | ідальго | ідальго |
Місцевий | на/у ідальго | на/у ідальго |
Кличний | ідальго | ідальго |