ідеомоторика
ІДЕОМОТОРИКА, -и, ж. Уявлення про рух, який начебто виконувався реально; незважаючи на відсутність реалізації руху, в ідеомоторному акті є не лише перцептивні (у вигляді зорових образів та м’язових відчуттів), але й ефекторні компоненти (дуже слабка м’язова динаміка, іннервація м’язів, яка відповідає даному руховому завданню).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідеомоторика | ідеомоторики |
Родовий | ідеомоторики | ідеомоторик |
Давальний | ідеомоториці | ідеомоторикам |
Знахідний | ідеомоторику | ідеомоторики |
Орудний | ідеомоторикою | ідеомоториками |
Місцевий | на/у ідеомоториці | на/у ідеомоториках |
Кличний | ідеомоторико | ідеомоторики |