ідіолект
ІДІОЛЕКТ, -у, ч. Індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період. // Сукупність особливостей, які характеризують мову окремої людини або групи людей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідіолект | ідіолекти |
Родовий | ідіолекту | ідіолектів |
Давальний | ідіолектові, ідіолекту | ідіолектам |
Знахідний | ідіолект | ідіолекти |
Орудний | ідіолектом | ідіолектами |
Місцевий | на/у ідіолекті | на/у ідіолектах |
Кличний | ідіолекте | ідіолекти |