інсинуація
ІНСИНУАЦІЯ, ї, ж., книжн. Злісна вигадка, щоб дискредитувати, знеславити кого-небудь; наклеп. Се була інсинуація, не гідна чесного чоловіка, і вона не забудеться (Фр., XVI, 1955, 375); - Я позачергово вимагаю слова, щоб дати відсіч на.. ці жалюгідні інсинуації! (Шовк., Інженери, 1956, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інсинуація | інсинуації |
Родовий | інсинуації | інсинуацій |
Давальний | інсинуації | інсинуаціям |
Знахідний | інсинуацію | інсинуації |
Орудний | інсинуацією | інсинуаціями |
Місцевий | на/у інсинуації | на/у інсинуаціях |
Кличний | інсинуаціє | інсинуації |