галюцинація
ГАЛЮЦИНАЦІЯ, ї, ж. Неправильне слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або хворобливим станом організму. Ушам своїм не йму віри: "Що це - галюцинація? Так ні - нерви мої спокійні.." (Вас., II, 1959, 329); Важка голова здавалась прикутою до залізної палуби, вона палала. Може, саме це й викликало галюцинацію (Ткач, Моряки, 1948, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | галюцинація | галюцинації |
Родовий | галюцинації | галюцинацій |
Давальний | галюцинації | галюцинаціям |
Знахідний | галюцинацію | галюцинації |
Орудний | галюцинацією | галюцинаціями |
Місцевий | на/у галюцинації | на/у галюцинаціях |
Кличний | галюцинаціє | галюцинації |