архітриклін
АРХІТРИКЛІН, -а, ч. У Древньому Римі – кімната для обіду; пізніше – головний розпорядник їдальні; у Стародавній Греції, а пізніше у Візантії – глава бенкету, що обирається з числа гостей, його завданням було завідувати ходом застільної розмови, стежити за порядком за столом, порядком проголошення тостів; у Грузії й Вірменії, тісно пов'язаних з Візантією, "посада" архитрикліна також існувала й поступово перетворилася в тамаду.