архарівці
АРХАРІВЦІ, -ів, мн. Тип людей, що відрізняються крайніми проявами бездуховності та безглуздої жорстокості; відчайдушні, спритні правопорушники; бешкетники; непутящі люди, волоцюги; спочатку – прізвисько російських поліцейських, за іменем московського обер-поліцмейстера початку XVIII ст. Н. П. Архарова.