віжки
ВІЖКИ, жок, мн. (одн. віжка, и, ж. ). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок тощо, яким правлять кіньми. Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки (Мирний, IV, 1955, 314); Коні, видно, відчувши, що віжки попали в міцні руки, ожвавіли (Гончар, І, 1954, 62).
@ Віжка під хвіст попала кому - про невиправдані вередування, пустощі; Держати (тримати, мати і т. ін. ) віжки в руках - мати владу, керівництво в своїх руках. В Америці теж, куме, є порядні люди, та не в їхніх руках віжки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 52); [Не] випускати (випустити) віжок з рук - [не] поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (Н.-Лев., III, 1956, 198); Попускати (попустити) віжки - послаблювати керівництво ким-, чим-небудь, контроль, догляд за ким-, чим-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки добре держав Олесю в руках і не попускав віжок (Н.-Лев., III, 1956, 60).
віжка
ВІЖКА див. віжки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віжка | віжки |
Родовий | віжки | віжок |
Давальний | віжці | віжкам |
Знахідний | віжку | віжки |
Орудний | віжкою | віжками |
Місцевий | на/у віжці | на/у віжках |
Кличний | віжко | віжки |