вайрочана
ВАЙРОЧАНА, -и, ч. Один з будд в міфології махаяни і ваджраяни, центральний об'єкт поклоніння езотеричного буддизму; вперше його образ з'являється в текстах 1-го тис. н.е.; Вайрочана символізує Всесвіт і сонячне світло, яким його осяює; він виступає уособленням вищого тіла будди, проявленням сутності світобудови, яке не має форми; у східноазійській традиції Вайрочана є втіленням концепції порожнечі; зображується білим або золотим, у позі лотоса; особливо шанується японськими сектами Сінґон-сю і Кеґон-сю.