викушати
ВИКУШАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, заст. Випити (звичайно при шанобливому звертанні). Баба зараз подала мені колива й вареної. - Викушайте! - сказала, кланяючись (Барв., Опов.., 1902, 124); Тернівка здалася їй такою смачною.. - А справді добра, - сказала вона. - То просимо вас викушати всю, - кланяється Горпина (Мирний, III, 1954, 330).