верболіз
ВЕРБОЛІЗ, лозу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Шевч., II, 1953, 363); Починалися рідні луги, плавні, гаї, весело полискувала Десна в густих верболозах (Кучер, Дорога.., 1958, 136).
2. збірн. Зарості цієї рослини. Кругом острова верболіз, неначе огорожа стоїть (Стор., I, 1957, 208); Верболіз з очеретом шумить (Гонч., Вибр., 1959, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верболіз | верболози |
Родовий | верболозу | верболозів |
Давальний | верболозові, верболозу | верболозам |
Знахідний | верболіз | верболози |
Орудний | верболозом | верболозами |
Місцевий | на/у верболозі | на/у верболозах |
Кличний | верболозе | верболози |