віти
ВІТИ, віт, мн. (одн. віта, и, ж. ). Відгалуження дерева, куща або трав'янистої рослини; гілки. А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Шевч., II, 1953, 8); Він [злий дух] пролітав понад долинами, де хвилювало золоте збіжжя, де рясні дерева клонили додолу важкі віти (Л. Укр., III, 1952, 549); І зійшла цариця з трону, зірвала лаврову віту (Вишня, І, 1956, 197).
віта
ВІТА див. віти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віта | віти |
Родовий | віти | віт |
Давальний | віті | вітам |
Знахідний | віту | віти |
Орудний | вітою | вітами |
Місцевий | на/у віті | на/у вітах |
Кличний | віто | віти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Віта | Віти |
Родовий | Віти | Віт |
Давальний | Віті | Вітам |
Знахідний | Віту | Віт |
Орудний | Вітою | Вітами |
Місцевий | на/у Віті | на/у Вітах |
Кличний | Віто | Віти |