гіркота
ГІРКОТА, оти, ж. Те саме, що гіркість. Курить пилком і гіркотою віє Від давніх половецьких полинів (Дор., Тобі, народе.., 1959,37); Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (Вас., IV, 1960, 35); Невдача з оповіданням уже так гостро не хвилювала, лишилась гіркота й утома та ще якесь почуття самотності (Донч., V, 1957, 514).