гокуліка
ГОКУЛІКА, -и, ж. Буддійська школа, яка виникла в кінці 3-го ст. до н. е.; центральним пунктом вчення цієї школи стає твердження про те, що “сансара – це лише попіл (куккула)”; гокуліки відмовились от будь-якого виду проповідницької діяльності; вони вели відлюдний, усамітнений спосіб життя, надаючи перевагу не проповідям, а спогляданню, роздумам і медитації.