гіменей
ГІМЕНЕЙ, я, ч., міф. У грецькій та римській міфології - бог шлюбу. І дівчаті Людей шукала [мати]. І найшла. Та, помолившись Гіменею В своїм веселім гінекею, В чужий веселий одвела (Шевч., II, 1953, 267); Йон уже з санкції батькової.. носив на пальці мідяну каблучку від неї [Домніки] - це перше з пут чигаючого на парубків Гіменея... (Коцюб., І, 1955, 246).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Гіменей | Гіменеї |
Родовий | Гіменея | Гіменеїв |
Давальний | Гіменеєві, Гіменею | Гіменеям |
Знахідний | Гіменея | Гіменеїв |
Орудний | Гіменеєм | Гіменеями |
Місцевий | на/у Гіменеї | на/у Гіменеях |
Кличний | Гіменею | Гіменеї |