друїди
ДРУЇДИ, -ів, мн. У стародавніх кельтів – жреці, які відали жертвоприношеннями, виконували також судові функції, були лікарями, учителями, віщунами.
друїд
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | друїд | друїди |
Родовий | друїда | друїдів |
Давальний | друїдові, друїду | друїдам |
Знахідний | друїда | друїдів |
Орудний | друїдом | друїдами |
Місцевий | на/у друїді, друїдові | на/у друїдах |
Кличний | друїде | друїди |