дуумвіри
ДУУМВІРИ, -ів, мн., іст. У Стародавньому Римі – дві найвищі службові особи в колоніях і муніципіях. // Два римські магістрати; мали однакові права і виконували однакові функції.
дуумвір
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дуумвір | дуумвіри |
Родовий | дуумвіра | дуумвірів |
Давальний | дуумвірові, дуумвіру | дуумвірам |
Знахідний | дуумвіра | дуумвірів |
Орудний | дуумвіром | дуумвірами |
Місцевий | на/у дуумвірі, дуумвірові | на/у дуумвірах |
Кличний | дуумвіре | дуумвіри |