ейдос
ЕЙДОС, -у, ч. 1. Термін античної філософії та літератури, що спочатку означав «видиме», «те що видно», але який поступово набув більш глибокого смислу – «конкретна явленність абстрактного», «речовинна даність у мисленні»; у загальному значенні – спосіб організації і/або буття об'єкта; у середньовічній і сучасній філософії – категоріальна структура, інтерпретуюча вихідну семантику якого-небудь поняття. 2. У феноменології Е. Гусереля – сутність на відмінність від факту. 3. Душа, образ, форма, сутність, поняття, ідея.