емерити
ЕМЕРИТИ, -ів, мн. Професори, викладачі вищої школи, а також католицькі священики, які у зв’язку з похилим віком звільняються від виконання своїх щоденних обов’язків; статус емерита не рівнозначний статусу пенсіонера; в той час, як професор або викладач на пенсії повністю звільняється від виконання своїх службових обов’язків, емерит продовжує частково виконувати свою роботу, зокрема наукову, бере участь у службових поїздках; грошове утримання при цьому, як правило, значно вище пенсії і приблизно відповідає останній заробітній платні вченого; в католицькій церкві єпископ-емерит більше не виконує свої обов’язки по управлінню єпархією, але в той же час йому залишається право здійснення таїнств.
емерит
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | емерит | емерити |
Родовий | емерита | емеритів |
Давальний | емеритові, емериту | емеритам |
Знахідний | емерита | емеритів |
Орудний | емеритом | емеритами |
Місцевий | на/у емериті, емеритові | на/у емеритах |
Кличний | емерите | емерити |