жируна
ЖИРУНА, а, ч., розм. Той, хто поводиться несерйозно, пустує, забавляється. [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (Воронько, Казка.., 1957, 53).
жирун
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жирун | жируни |
Родовий | жируна | жирунів |
Давальний | жирунові, жируну | жирунам |
Знахідний | жируна | жирунів |
Орудний | жируном | жирунами |
Місцевий | на/у жируні, жирунові | на/у жирунах |
Кличний | жируне | жируни |