заклубитися
ЗАКЛУБИТИСЯ, убиться, док. Почати клубитися. Заклубився молочний туман над рікою (Собко, Вогонь.., 1947, 127); Час минав поволі. Та ось нарешті на синьому фоні неба заклубився білий димок, а через хвилину Єгор та всі його друзі побачили сизу гриву диму (Шиян, Баланда, 1957, 194); * Образно. На дні її душі заклубився якийсь забобонний жах (Фр., IV, 1950, 343).