калоші
КАЛОШІ, лош, мн. (одн. калоша, і, ж. ). Взуття (переважно гумове), що надівають поверх звичайного, щоб зберегти його від вологи тощо. У сінях заметались люди! Той шубу віддає лакузі. Калоші другий з ніг скида... (Мирний, V, 1955, 286); Іде він.., не забуваючи натягти м'які калоші на черевики (Фр., II, 1950, 377); Павло, сапаючи, взувався. Чоботи зсохлися і не налазили. Тоді Явдоха кинула старі калоші (Тют., Вир, 1964, 368).
@ Посадити в калошу кого - поставити когось у дуже незручне становище. Аж нетерпеливився [Павлусь] - в класі ще хлопцям розповісти і в дворі теж. От посадить Славку в калошу, задаваку (Головко, II, 1957, 268); Сісти в калошу - зазнати невдачі в чому-небудь; потрапити в дуже незручне становище.
калоша
КАЛОША див. калоші.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калоша | калоші |
Родовий | калоші | калош |
Давальний | калоші | калошам |
Знахідний | калошу | калоші |
Орудний | калошею | калошами |
Місцевий | на/у калоші | на/у калошах |
Кличний | калоше | калоші |