кпити
КПИТИ, кплю, кпиш; мн. кплять; недок., з кого- чого, над ким - чим, розм. Те саме, що кепкувати. З громади кпили [борці], хлопців били (Шевч., II, 1953, 77); Лис Микита кпив собі з них [стрільців], ..ще й інших.. остерігав (Фр., IV, 1950, 91); Юрко бігав кривулькою, мов пружина, і просто кпив собі з хорта (Козл., Ю. Крук, 1950, 64).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кплю | кпимо |
2 особа | кпиш | кпите |
3 особа | кпить | кплять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кпитиму | кпитимемо |
2 особа | кпитимеш | кпитимете |
3 особа | кпитиме | кпитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кпив | кпили |
Жіночий рід | кпила | |
Середній рід | кпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кпімо | |
2 особа | кпи | кпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кплячи | |
Минулий час | кпивши |