кобальт
КОБАЛЬТ, у, ч. 1. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал із червонястим вилиском, твердіший від заліза. Після марганцю в тому ж ряду стоять ще три елементи - залізо, кобальт і нікель (Заг. хімія, 1955, 81); Залізо, мідь і кобальт у вигляді сірчанокислого розчину дають поросятам-сисунам, щоб запобігти їх недокрів'ю (Свинар., 1956, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Кобальт | Кобальти |
Родовий | Кобальту | Кобальтів |
Давальний | Кобальтові, Кобальту | Кобальтам |
Знахідний | Кобальт | Кобальти |
Орудний | Кобальтом | Кобальтами |
Місцевий | на/у Кобальті | на/у Кобальтах |
Кличний | Кобальте | Кобальти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кобальт | кобальти |
Родовий | кобальту | кобальтів |
Давальний | кобальтові, кобальту | кобальтам |
Знахідний | кобальт | кобальти |
Орудний | кобальтом | кобальтами |
Місцевий | на/у кобальті | на/у кобальтах |
Кличний | кобальте | кобальти |