лабріс
ЛАБРІС, -а, ч. Давньогрецька двостороння бойова сокира; була одним з атрибутів стародавніх культів, зокрема старовавилонського бога Адада, ассирійського Ашшура, вавилонського Мардука, грецького Зевса Лабрандського; її зображення мало символічне значення і постійно включалося в оздоблення царських палаців Егейського світу, слугувало орнаментальним елементом також у християнських творах.