лови
ЛОВИ, ів, мн. 1. Полювання на звіра, птахів, рибу тощо. Вже третій день тривали лови (Фр., VI, 1951, 10); Ми з ловів поверталися додому На пароплаві "Крупська" (Рильський, II, 1960, 198); * Образно. - А жити й їсти треба, і тому й ведуться такі шалені лови за жінкою з посагом (Вільде, Сестри.., 1958, 526).
На лови; На ловах - на полювання, рибальство (на полюванні, рибальстві). [Химка:] У суботу панича не буде дома - на лови збирається (Мирний, V, 1955, 217); Під великим камінням водилися круглоголові бички, і Вітя з хлопцями сьогодні ходив на лови (Собко, Скеля.., 1961, 67); Повіки хай живе в серцях людських Амвросій Бучма, славний між чудових, Що найживішим був серед живих - На сцені, в дружбі, у сім'ї, на ловах! (Рильський, Зграя.., 1959, 15).
2, Те саме, що ловлення. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови (Коцюб., І, 1955, 335); На лови Дончака [жеребця] вийшли мало не всі колгоспники і нічого не могли вдіяти (Чорн., Потік.., 1956, 290).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лови | |
Родовий | ловів | |
Давальний | ловам | |
Знахідний | лови | |
Орудний | ловами | |
Місцевий | на/у ловах | |
Кличний | лови |
лов
ЛОВ, у, ч. 1. кого, чого і без додатка. Те саме, що ловлення. - Щасливого лову! - кивала вона головою рибалці (Коцюб., II, 1955, 303); Ген-ген по берегу біліє самотня рибальська хатина, де кочує риболовецька бригада в сезон лову (Гончар, Тронка, 1963, 229); Дизельний рефрижераторний риболовний траулер.. призначається для лову та обробки риби (Наука.., 2, 1957, 17).
На лов - на полювання, риболовлю. Батько дикою тропою, йому відомою, на лов крутими горами, тайгою на звіра хижого пішов (Гонч., Вибр., 1959, 135).
2. Те, що виловлене; вилов (у 2 знач.). Лев винагородив рибалок. За добу виповнили вони баркас по борти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лов | лови |
Родовий | лову | ловів |
Давальний | ловові, лову | ловам |
Знахідний | лов | лови |
Орудний | ловом | ловами |
Місцевий | на/у лові | на/у ловах |
Кличний | лове | лови |
ловити
ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка. 1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Л. Укр., III, 1952, 220); - Лови, Карпо! - дід кинув од коша порожній мішок (Головко, II, 1957, 39); // Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то откидала їх, то притягала, то обсмикувала (Н.-Лев., III, 1956, 44); Старе позашиване решето на колінах ловило.. зернятка, і стукіт їх м'який акомпанував настроям старої матері (Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Вона.., радісно щебечучи, ловила в підставлені долоні краплистий сонячний дощик (Гончар, III, 1959, 409).
@ Ловити момент (мент) - користуватися слушним моментом, слушною нагодою. Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (Коцюб., І, 1955, 390); Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену (Ю. Янов., II, 1958, 25).
2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. Парубок поліз під лаву ловити порося (Н.-Лев., II, 1956, 113); Зійшовшись, вони співали, кричали, свистали, ямки рили, коників ловили (Мирний, І, 1954, 244); В неділю вони [сезонники] виходили на вулицю з гармошками, горлали пісні, ловили необережних дівчат (Смолич, II, 1958, 28); * Образно. Ранковий вітрець, юний і пустотливий, гнався за чимось, ловив і не міг упіймати (Збан., Єдина, 1959, 8); // Намагатися вхопити те, що рухається. Ївга... кидається губернаторові в ноги і руки ловить цілувати йому і всім судящим (Кв.-Осн., II, 1956, 290); Маланка ловила його за поли.. - Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Коцюб., II, 1955, 78).
@ Ловити вітра в полі див. вітер; Ловити вітрів (гав, гави, граків, граки, ворон) - розглядати все навколо із зайвою цікавістю; байдикувати. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів (Кв.-Осн., II, 1956, 66); Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Кучер, Голод, 1961, 62); Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, ізхилившись на лісу, да.. граки ловить (Барв., Опов.., 1902, 388); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (Кроп., V, 1959, 244).
3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. Качечка випливає З качуром за ними. Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Шевч., II, 1953, 363); В казані прудко ворочались макаронини, ..не витримав Микола - почав ловити ложкою (Збан., Курил. о-ви, 1963, 63).
4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. Оце висила [Ратієв] кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок... (Мирний, IV, 1955, 15); Там [на болоті] ходив бузько і жаб ловив (Л. Укр., III, 1952, 481); Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Коп., Як вони.., 1948, 61); Мурчик - кіт вусатий - Десь повіявся із хати, Примостився на стерні Й ловить миші цілі дні (Стельмах, Живі огні, 1954, 16); // розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати. - Нехай гонять, нехай ловлять, нехай заганяють, Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (Вовчок, І, 1955, 368); - Богуна ловити, що воду решетом носити (Кач., Вибр., 1953, 119); - Це, мабуть, знову фабричних ловлять.. Соцькі були вже зовсім схопили одного, та... втримати не могли (Гончар, І, 1959, 36).
@ Ловити метелики - бавитися. Ловить білі метелики (Номис, 1864, № 6260); Ловити окунів (окуні) [носом] - дрімати. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи (Кв.-Осн., II, 1956, 239); Пилип-з-конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки. (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 504); Ловити півня - те саме, що Пускати півня (див. пускати). Захлинаючись, ловить "півня" на не дуже високій, але дуже голосній і дуже препаскудній ноті кримський осел... (Вишня, І, 1956, 200); Ловити решетом (у решето) кого, що - байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить! (Укр.. присл.., 1955, 254); [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Мам., Тв., 1962, 312); Ловити рибу (рибку) в каламутній воді - мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів і т. ін. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається в каламутній воді ловити рибу (Мик., І, 1957, 411); На гачок ловити див. гачок; На льоту (лету) ловити див. літ1; Піти раків (раки) ловити - утонути. Фашист думав Дніпро проплить - пішов на дно раки ловить (Укр.. присл.., 1955, 423).
5. перен . Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. Коли в залі загомоніли, він очутився й ловив, про що йшло друге питання (Досв., Вибр., 1959, 282); Він кожному з п'ятьох вдивлявся пильно в очі, Ловив їх першу мисль і чув їх перший сміх (Бажай, Вибр., 1940, 161); // Сприймати, що-небудь органами чуття. Тимко уважно слідкував за дівчиною і кілька раз ловив дивний блиск її очей, який вона відразу ж гасила своїми віями (Тют., Вир, 1964, 37); Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (Нех., Чудесний сад, 1962, 115).
@ Ловити кожне слово; Ловити слова із рота - уважно слухати, прислухатися. Він знову говорив напівголосом, і люди в дворі попритихали, немов перед грозою. Ловили кожне його слово (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 140); Прокіп вмовляє: - Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (Коцюб., II, 1955, 60); Ловити погляд (погляди, очі і т. ін .) на собі - відчувати на собі чий-небудь погляд, погляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Зар., Світло, 1961, 11); Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі - глибокі, пильні (Вас., II, 1959, 266).
6. радіо, розм . Приймати радіосигнали, передачі. Степами гомін ходить уночі.. І ловлять недріманні приймачі Слова Москви (Рильський, III, 1961, 69); - А щогла висока - бачиш? Антена радіохвилі ловить (Донч., VI, 1957, 255).
7. перен., звичайно на чому, розм . Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін. Досада Йосипенкові. Він знай ловить на чому-небудь Василя (Мирний, IV, 1955, 182); Запальність Сашкова росте й росте, він уже.. наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Гончар, Тронка, 1963, 42).
@ Витрішки ловити див. витрішки; Ловити на гарячому кого - заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання. Степан Васильович вів тепер боротьбу з картярами..: ловив картярів на гарячому (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 127); Ловити на слові кого - виявляти протиріччя в словах співрозмовника. [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові... Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (Довж., І, 1958, 483); Ловити себе на чому - раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Ю. Янов., II, 1954, 78); Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ловлю | ловимо |
2 особа | ловиш | ловите |
3 особа | ловить | ловлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ловитиму | ловитимемо |
2 особа | ловитимеш | ловитимете |
3 особа | ловитиме | ловитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ловив | ловили |
Жіночий рід | ловила | |
Середній рід | ловило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ловімо | |
2 особа | лови | ловіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ловлячи | |
Минулий час | ловивши |