лісний
ЛІСНИЙ1, а, е. Те саме, що лісовий. Виряджав [я] свою сім'ю на літнє мешкання, щоб вона серед лісної прохолоди та вільного польового повітря набралася сили та здоров'я (Мирний, V, 1955, 399); Тремтить якийсь вогник здалека, - Се, певне, в хатині лісній (Л. Укр., IV, 1954, 95); В глибоких ярах по обох боках дороги гей би засіяв різними лісними й польовими квітами (Кобр., Вибр., 1954, 75); // у знач. ім. лісна, ної, ж. Лісова русалка; мавка. Іван знає, що то лісна, а не Марічка, що то вона надить його (Коцюб., II, 1955, 323).
ЛІСНИЙ2, ного, ч. , діал . Лісник (у 1 знач.). Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке і в якій скількості дерево він вивозить із лісу (Фр., VIII, 1952, 384).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лісний | лісна | лісне | лісні |
Родовий | лісного | лісної | лісного | лісних |
Давальний | лісному | лісній | лісному | лісним |
Знахідний | лісний, лісного | лісну | лісне | лісні, лісних |
Орудний | лісним | лісною | лісним | лісними |
Місцевий | на/у лісному, ліснім | на/у лісній | на/у лісному, ліснім | на/у лісних |