мотиватори
МОТИВАТОРИ, -ів, мн. Чинники, спроможні приносити людині насолоду від виконуваної діяльності за рахунок задоволення вродженої потреби психологічного росту і прагнення до підвищення своєї компетентності; до мотиваторів відносяться чинники власних досягнень, визнання, особистої відповідальності, росту, кар’єрного просування, матеріальної винагороди та інші чинники, пов'язані із самовираженням особистості через роботу.
мотиватор
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мотиватор | мотиватори |
Родовий | мотиватора | мотиваторів |
Давальний | мотиваторові, мотиватору | мотиваторам |
Знахідний | мотиватор | мотиватори |
Орудний | мотиватором | мотиваторами |
Місцевий | на/у мотиваторі | на/у мотиваторах |
Кличний | мотиваторе | мотиватори |