мідас
МІДАС, -а, ч., міф. Фригійський владар, герой багатьох міфів; згідно з однією версією, він мав силу перетворювати все, до чого тільки доторкнеться, на золото; володар став дуже багатим, однак йому загрожувала смерть з голоду, бо на золото оберталась і їжа; в іншій легенді мовиться, що Мідас був одним із суддів у музичному змаганні між Аполлоном і Марсієм і присудив першість Марсієві; розлючений Аполлон нагородив за це Мідаса ослячими вухами, які він ховав під фригійським ковпаком; його таємницю знав лише цирульник, що змушений був мовчати під страхом смерті; одного разу цирульник викопав ямку в землі й шепнув туди: «Мідас має ослячі вуха»; на цьому місці виріс очерет, який розшелестів світові таємницю. ** Мідасів суд – суд неука. Мідасові вуха – неуцтво, якого не можна приховати. Цирульник Мідас, перен. – базіка, людина, що не вміє берегти таємниць.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Мідас | |
Родовий | Мідаса | |
Давальний | Мідасові, Мідасу | |
Знахідний | Мідаса | |
Орудний | Мідасом | |
Місцевий | на/у Мідасі, Мідасові | |
Кличний | Мідасе |