НЕДВИЖИМИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухомий. Мати, бліда й недвижима, Впившись темними очима В його очі, вся німа, Ручки й ніжки обійма (Щог., Поезії, 1958, 192); Зціплий, недвижимий, Посинілий, страшенний, він лежав, Мов труп (Фр., XIII, 1954, 225).