оденки
ОДЕНКИ1, ів, мн. Рештки на дні, гуща.
ОДЕНКИ2, ів, мн., заст. Спільна робота заміжніх жінок (прядіння, вишивання і т. ін.) у зимові дні. [Вустя:] Співаймо, тільки потихеньку, щоб, бува, десятник не наскочив. [Домка:] Як наскоче, скажемо, що на оденки зібрались (Кроп., III, 1959, 8); Фросина, як могла, відбивалась від скоромних язиків, а одного разу на оденках, коли вже до краю в 'їлася своїми натяками Окуниха, голосно відрізала їй (Стельмах, І, 1962, 166).
оденок
ОДЕНОК, нка, ч., діал. Копиця, стіжок сіна, соломи і т. ін. на дерев'яній підстилці. Даремно комісар.. перешукував старанно двір і всі двірські будинки, не виключаючи й оборогів, стогів сіна, скирт соломи і оденків, - панича не було (Фр., III, 1950, 301); Одні [робітники] збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці до острови і закладають оденок (Круш., Буденний хліб.., 1960, 171); // Дерев'яна підстилка під копицею, стіжком сіна, соломи і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оденок | оденки |
Родовий | оденка | оденків |
Давальний | оденкові, оденку | оденкам |
Знахідний | оденок | оденки |
Орудний | оденком | оденками |
Місцевий | на/у оденку | на/у оденках |
Кличний | оденку | оденки |