одушевляти
ОДУШЕВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОДУШЕВИТИ, влю, виш; мн. одушевлять; док., перех. Те саме, що одухотворяти. Вони [слов'яни] одушевляли природу і наділяли її людськими властивостями (Іст. СРСР, І, 1956, 35). Я.. не зношу визискування та кривди людської, це моя провідна думка, це мене одушевляє, бо вийшло з моїх духовних потреб (Кобр., Вибр., 1954, 38).