остеокласти
ОСТЕОКЛАСТИ, -ів, мн. Клітини кісткової тканини, які характеризуються багатоядерністю, здатністю резорбувати обвапнований хрящ та міжклітинну речовину кісткової тканини; їх цитоплазма містить багато лізосом; клітини утворюють мікроворсинки, які спрямовуються у напрямку руйнування хряща чи кістки; остео класти руйнують частину остеоцитів “підправляючи” структуру кістки.
остеокласт
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | остеокласт | остеокласти |
Родовий | остеокласта | остеокластів |
Давальний | остеокластові, остеокласту | остеокластам |
Знахідний | остеокласт | остеокласти |
Орудний | остеокластом | остеокластами |
Місцевий | на/у остеокласті | на/у остеокластах |
Кличний | остеокласте | остеокласти |