оченята
ОЧЕНЯТА, ят, мн. Зменш.-пестл. до очі. За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Шевч., І, 1963, 48); Дитя дивилось темно-карими оченятами на Марію і посміхалось (Цюпа, Назустріч.., 1958, 440); * Образно. Синій пролісок в траві Підводить оченята (Мал., Звенигора, 1959, 147).