піддобрювати
ПІДДОБРЮВАТИ, юю, юєш і ПІДДОБРЯТИ, яю, яєш, недок., ПІДДОБРИТИ, добрю, добриш, док., перех., чим і без додатка. 1. Подарунками, послугами і т. ін. переборювати чию-небудь упередженість або робити когось доброзичливішим, сприяти більшій увазі до себе. Вона зразу думала лагідним обходженням піддобрити їх (Фр., VII, 1951, 19); Хвалили [Івась і Грицуньо] між собою Петруся, аби його піддобрити: - Він добрий: лиш третину вип'є [чаю], а решту лишить нам, - говорили й заглядали йому миленько в очі (Март., Тв., 1954, 151); - Ач, яка проворна [Палажка], - вдячно подумав тоді Кулик . - Знає, як піддобрити отого чорта (Жур., Дорога.., 1948, 94).