паркур
ПАРКУР, -а, ч. 1. Мистецтво раціонального подолання перешкод. 2. Стиль життя, мета якого – рух вперед і подолання будь-яких перешкод, які з'являються на шляху. 3. Уміння володіти своїм тілом, фізична і координаційна готовність до будь-яких життєвих ситуацій. 4. Дисципліна, яка є сукупністю навичок володіння тілом, які в потрібний момент можуть знайти застосування у різних ситуаціях життя людини; ця дисципліна постійно змінюється і збагачується новими елементами; акробатичні елементи входять у тренувальний процес трейсера (див. трейсер) так само, як, наприклад, розвиток загальної фізичної підготовки; акробатика останнім часом усе інтенсивніше інтегрується в паркур, тому що складнокоординаційні рухи і вправи є найбільш ефективними для розвитку багатьох навичок, необхідних у паркурі; виконання акробатичних елементів на відкритому просторі (на вулиці) деякі трейсери називають акрострітом (див. акростріт); у паркурі повний контроль над самим собою дуже важливий і досягається багаторічними тренуваннями, що допомагає тверезо оцінювати власні можливості та найбільш раціонально їх використовувати без ризику для життя й здоров'я.