позіхоти
ПОЗІХОТИ, от, мн. (одн. позіхота, и, ж. ), розм. Те саме, що позіхи. Стрепенулась бурса; де ті й позіхоти поділися - аж очі засіяли: запахло роботою (Вас., І, 1959, 234); Став [Змій] на ганку позіхати - Аж гуде на вітах лист І здригається поміст. Розігнавши позіхоту, Змій загадує роботу (Перв., Райдуга.., 1960, 159).
@ Позіхоти змагають (беруть) кого - те саме, що Позіхи змагають (беруть) (див. позіхи). Тим часом запал [у Віті] проходив, і брали позіхоти (Вас., II, 1959. 200).