ПОТАВАТИ, аю, аєш, недок., ПОТАТИ, ану, анеш, док., діал. Потопати. Відро було залізне та й потало у криницю (Сл. Гр.); * Образно. Дрібні сльози розплилися по її набресклому, восковому лицю й потавали в ньому, як краплі роси на перегорілому пласті сіна (Черемш., Тв., 1960, 39).