ПРИНАДОНЬКА, и, ж. Пестл. до принада. - Голуб, мати, коло хати кругом облітає. - Давай, дочко, принадоньку, нехай привикає (Чуб., V, 1874, 68); Свахи, ставши біля входу, співали: «Відчиняй, мати, ліску, Веде син невістку, ..Для сина принадоньку, Для тебе розрадоньку» (Фр., VIII, 1952, 66).