приналежність
ПРИНАЛЕЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. 1. Стан за знач. приналежний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (Трубл., І, 1955, 81); Національна приналежність члена гуртка [читання] ніколи не спливала наверх брудним накипом ворожнечі (Кол., Терен.., 1959, 44).
2. Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь. І однакові печатки, і ретардація, і негативні порівняння, і тавтологія, і постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум (Рильський, IX, 1962, 228).