психічнохворий
ПСИХІЧНОХВОРИЙ, а, е. 1. Який має хвору психіку. Тільки психічнохвора людина може в приступі шаленого гніву або лютості справді нічого не усвідомлювати і згодом не пам'ятати того, що вона в цей час зробила (Психол., 1956, 153).
2. у знач. ім. психічнохворий, рого, ч .; психічнохвора, рої, ж. Людина з хворою психікою. Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Дмит., Наречена, 1959, 21); Перший серед відомих нам закладів для психічнохворих було відкрито в 854 році в Каїрі (Знання.., 8, 1966, 4); Будинки для божевільних, як тоді називалися лікарні для психічнохворих, перебували в катастрофічному стані (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 72).