піщаний
ПІЩАНИЙ, а, е. 1. Який складається з піску. Правий бік Дніпра, скутий скелями і вкритий одвічним лісом, неначе біг до нас назустріч, а лівий,.. як рута, зеленів, одмічаючись од блакитної річки піщаною полосою (Стор., І, 1957, 245); «Там, певно, добре купатися: вода чиста, дно піщане. Піду!» Христя спускається з гори (Мирний, III, 1954, 242); Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми (Кол., На фронті.., 1959, 10).
2. Який містить у собі багато піску. На піщаних грунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (Колг. Укр., 4, 1958, 30); Пара конячин ледве тягли наш віз, що аж сичав по піщаній дорозі (Досв., Вибр., 1959, 39).
3. Який росте, живе на піску, в пісках. Схили засівали сумішшю стоколоса безостого та еспарцету піщаного (Колг. Укр., 4, 1957, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | піщаний | піщана | піщане | піщані |
Родовий | піщаного | піщаної | піщаного | піщаних |
Давальний | піщаному | піщаній | піщаному | піщаним |
Знахідний | піщаний, піщаного | піщану | піщане | піщані, піщаних |
Орудний | піщаним | піщаною | піщаним | піщаними |
Місцевий | на/у піщаному, піщанім | на/у піщаній | на/у піщаному, піщанім | на/у піщаних |