рунитися
РУНИТИСЯ, иться, недок. 1. Розвиваючись, густо рости, кущитися (про злаки і трави). [Степан:] В полі хлібець людський зеленіє, а на панському почав рунитись (Кроп., II, 1958, 44).
2. Буяти добрими сходами, молодою зеленню; зеленіти. З степу все налітали і налітали легкі вітерці, поле рунилося молодою зеленню, і хвилі трав бігли аж за обрій (Сенч., На Бат. горі, 1960, 268).