русини
РУСИНИ, ів, мн. (одн. русин, а, ч.; русинка, и, ж. ). Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 151).
русин
РУСИН див. русини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | русин | русини |
Родовий | русина | русинів |
Давальний | русинові, русину | русинам |
Знахідний | русина | русинів |
Орудний | русином | русинами |
Місцевий | на/у русині, русинові | на/у русинах |
Кличний | русине | русини |