рус
РУС, а, ч. 1. іст. Житель Київської Русі. У IX-Х ст. значно розширилась область розселення східних слов'ян, яких стали називати русами, або руськими, а їх країну - Руссю (Іст. СРСР, І, 1957, 29).
2. заст. Росіянин. Товстий, добродушний турок.. спокійно вів річ: - ..я так і знав, що він рус, втікач... (Коцюб., І, 1955, 381).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рус | руси |
Родовий | руса | русів |
Давальний | русові, русу | русам |
Знахідний | руса | русів |
Орудний | русом | русами |
Місцевий | на/у русі, русові | на/у русах |
Кличний | русе | руси |
русий
РУСИЙ, а, е. Світло-коричневий з жовтуватим або сіруватим відтінком (про волосся). Вона ростом невеличка, Ще й літами молода, Руса коса до пояса, В косі стрічка голуба (Сто пісень.., 1946, 212); Примружує очі Іван голубі, Чуб русий у Йвана (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 8); // Який має волосся такого кольору (про людину). Русий хлопчина; *Образно. Заходить в морі сонце русе, торкнулось хвилі (Гонч., Вибр., 1959, 356).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | русий | руса | русе | русі |
Родовий | русого | русої | русого | русих |
Давальний | русому | русій | русому | русим |
Знахідний | русий, русого | русу | русе | русі, русих |
Орудний | русим | русою | русим | русими |
Місцевий | на/у русому, русім | на/у русій | на/у русому, русім | на/у русих |
рух
РУХ, у, ч. 1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього існуючого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Марксистсько-ленінська діалектика вчить, що дійсність існує лише у формі руху. Руху як в просторі, так і в часі (Ком. Укр., 8, 1968, 75).
2. Процес розвитку, в результаті якого відбувається зміна якості предмета, явища і т. ін., перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. Мов зачарований, стою, схвильовано дивлюся, красу природи пізнаю в її одвічнім русі (Гонч., Вибр., 1959, 274).
3. Зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, переміщення і т. ін. Пісок лежить без руху золотий, так, як лишив його Хамсін свавільний (Л. Укр., І, 1951, 304); Тишу тундри порушував лише рух оленів (Трубл., Вовки.., 1936, 38); Річний рух Сонця відбувається назустріч його добовому рухові (Астр., 1956, 29); // Переміщення транспорту, ходьба тощо в різних напрямках (на вулицях, дорогах і т. ін.). На вулиці починався рух. Бігли дівчата, молодиці, діти з ціпками, з хворостинами. Лопотали підтички, гупали босі ноги, брехали сколошкані собаки (Коцюб., II, 1955, 16); На шосе був рух, як вдень: легкові машини, грузовики, величезні самоскиди (Перв., Дикий мед, 1963, 391).
4. Робота якого-небудь механізму, машини, пристрою і т. ін. Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні, пустить в рух колеса, паси машини (Коцюб., II, 1955, 36).
5. Зміна положення тіла або його частин (у людини або тварини). Про журавлів ти більше не співала, А, серцем відчуваючи грозу, Хапливим рухом крадькома втирала Солону, теплу і гірку сльозу (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 138); Стежив [Саїд-Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим.. трепетом її принадних уст (Ле, Міжгір'я, 1953, 16).
@ Вільні рухи див. вільний; Сисні рухи див. сисний.
6. Зміна в душевному стані, викликана яким-небудь почуттям, переживанням і т. ін.; // Розвиток процесу мислення в людини. Рух думки.
7. перен. Громадська діяльність або масовий виступ, спрямований на досягнення певної мети. Безмежна відданість радянського народу справі комунізму знайшла своє втілення у таких нових явищах нашого часу, як рух бригад і ударників комуністичної праці (Матер. XXI з. Компартії України, 1960, 82); Видатним завоюванням міжнародного комуністичного і робітничого руху є створення світової соціалістичної системи (Наука.., 5, 1959, 1); Партизанський рух.
8. перен. Розвиток дії в літературному або музичному творі. Бренькнули ті ноти й покотились разом вниз, як камінці з гори, все швидше і швидше, все більш розганяючись, все більше захоплюючи нот, зростаючи в лавину згуків, у грізний музикальний водоспад, в якому чулась дика енергія руху (Коцюб., І, 1955, 376).
^ Криволінійний рух див. криволінійний; Поступальний рух див. поступальний; Прямолінійний рух див. прямолінійний; Служба руху - відділ управління на транспорті, що відає графіком переміщення поїздів, суден і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рух | рухи |
Родовий | руху | рухів |
Давальний | рухові, руху | рухам |
Знахідний | рух | рухи |
Орудний | рухом | рухами |
Місцевий | на/у русі | на/у рухах |
Кличний | руху | рухи |
русь
РУСЬ, -і, ж. 1. Людська спільнота, яка жила на землях сучасної України, частини Росії і Білорусі; походження цієї спільноти, так само як і її назва, дискусійне (основні гіпотези: норманська, слов'янська, кельтська, сарматська). 2. Руська земля; спочатку ймовірно включала Середню Наддніпрянщину; у середньовічних джерелах територія Русі здебільшого обмежувалася Київською, Чернігівською та Переяславською землями; після монгольської навали назва поширилась на різні східнослов'янські землі. 3. Держава, Київська Русь, зі столицею в Києві, що сформувалась у IX –X ст. 4.: ** Мала Русь – назва, що з'явилася на початку XIV ст. у Візантії для визначення західноукраїнських земель з церковно-адміністративного погляду; Галицька митрополія, створена 1303 року, охоплювала шість єпархій: галицьку, перемиську, володимирську, холмську, луцьку і турівську, які у візантійських джерелах отримали назву Мала Русь, під якою з 1354 р. розумілася територія єпархій під владою київського митрополита з центрами в Володимирі та Києві; утворена з Малої Русі назва Малоросія почала вживатися з XVIII ст., але стосувалася тільки Лівобережної України (Гетьманщини); назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України тільки протягом XIX і початку XX ст., хоча у наукових публікаціях була також поширена назва Україна; назву Малоросія застосовували подекуди лише для Лівобережної України в межах Полтавської, Харківської і Чернігівської губерній; після революції 1917 р. назви Малоросія і малоросійський вийшли із загального й офіційного вжитку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Русь | |
Родовий | Русі | |
Давальний | Русі | |
Знахідний | Русь | |
Орудний | Руссю | |
Місцевий | на/у Русі | |
Кличний | Русе |