сідниця
СІДНИЦЯ, і, ж. (сідниці, ниць, мн. ). Частина людського тіла, якою сідають. Під час вимірювання дитина .. повинна стояти струнко, торкатися станка ростоміра п'ятами, сідницею і лопатками (Шк. гігієна, 1954, 44); - Ти чого набурмосився? - запитав його Дмитро. - Та так... голова болить. - Аби не сідниця! Ха-ха! - зареготав Дмитро (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 225); // Половина цієї частини тіла, що має вигляд півкулі. У хворого спостерігалося значне ожиріння з відкладанням жиру на животі, сідницях, грудях (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сідниця | сідниці |
Родовий | сідниці | сідниць |
Давальний | сідниці | сідницям |
Знахідний | сідницю | сідниці |
Орудний | сідницею | сідницями |
Місцевий | на/у сідниці | на/у сідницях |
Кличний | сіднице | сідниці |