СЕКРЕТАРИК, а, ч. Зменш.-пестл. до секретар1 1; // ірон. Те саме, що секретар1 1. Злість стискала долоні у важкі кулаки.. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса.. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Мушк., Чорний хліб, 1960, 142).