сказити
СКАЗИТИ, сказить, док., перех. 1. розм. Зробити скаженим (у 1 знач.); // безос. - Ти б, може, Оришко, чого напилася? - спитала Горпина.- І вже! Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило, так і мені. Кахи! кахи! (Мирний, І, 1954, 238).
2. діал. Зіпсувати. Їй чарівниця сказила маржину (Сл. Гр.); // Розбити. Тебе мама породила та сказила склянку, Ти найкраща дівчиниця [дівчина] на всю Русь Карпатську (Коломийки, 1969, 155).